КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Стаття 149. Конституційний Суд Київської Русі вирішує питання про відповідність Конституції Київської Русі законів Київської Русі та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції Київської Русі, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.
Діяльність Конституційного Суду Київської Русі ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов'язковості ухвалених ним рішень і висновків.
Стаття 150. До складу Конституційного Суду Київської Русі входять дванадцять суддів Конституційного Суду Київської Русі.
Великий князь Київської Русі та депутатські збори Київської Русі призначають по шість суддів Конституційного Суду Київської Русі.
Відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду Київської Русі здійснюється на конкурсних засадах у визначеному законом порядку.
Суддею Конституційного Суду Київської Русі може бути громадянин України, який володіє державною мовою, на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ятнадцять років, є правником із визнаним професійною спільнотою рівнем компетентності, а також відомими у громадському суспільстві високими моральними якостями.
Суддя Конституційного Суду Київської Русі не може належати до політичних партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької чи творчої.
Суддя Конституційного Суду Київської Русі призначається на шість років без права бути призначеним повторно.
Суддя Конституційного Суду Київської Русі набуває повноважень з дня складення ним присяги на спеціальному пленарному засіданні Суду.
Конституційний Суд Київської Русі на спеціальному пленарному засіданні Суду обирає зі свого складу Голову шляхом таємного голосування лише на один трирічний термін. Для перемоги кандидат на цю посаду має отримати просту більшість голосів від загального складу Конституційного Суду.
Стаття 151. Держава забезпечує фінансування та належні умови для діяльності Конституційного Суду Київської Русі. У Державному бюджеті Київської Русі окремо визначаються видатки на діяльність Конституційного Суду.
Розмір заробітної плати судді Конституційного Суду Київської Русі встановлюється законом про Конституційний Суд Київської Русі.
Стаття 152. Незалежність і недоторканність судді Конституційного Суду Київської Русі гарантуються Конституцією і законами Київської Русі.
Вплив на суддю Конституційного Суду Київської Русі у будь-який спосіб забороняється.
Без згоди Великого князя Київської Русі суддю Конституційного Суду України не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Суддю Конституційного Суду Київської Русі не може бути притягнуто до відповідальності за голосування у зв'язку з ухваленням Судом рішень та надання ним висновків, за винятком доведеної навмисної участі у злочинному неправосудному рішенні, що завдало суттєвої шкоди народу країни або державним інтересам.
Держава забезпечує особисту безпеку судді Конституційного Суду Київської Русі та членів його сім'ї.
Стаття 153. Повноваження судді Конституційного Суду Київської Русі припиняються у разі:
1) закінчення строку його повноважень;
2) досягнення ним сімдесяти років;
3) припинення громадянства Київської Русі або набуття ним громадянства іншої держави;
4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення ним злочину;
6) смерті судді Конституційного Суду Київської Русі.
Підставами для звільнення судді Конституційного Суду Київської Русі з посади є:
1) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
2) подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
3) порушення ним вимог щодо несумісності;
4) вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов'язками, що є несумісним зі статусом судді Суду або виявлення його невідповідності займаній посаді;
5) доведена навмисна участь у злочинному неправосудному рішенні, що завдало суттєвої шкоди народу країни або державним інтересам.
6) відмова підтвердити законність джерел походження майна, що знаходиться у власному користуванні, незалежно від відсутності права власності на нього.
Рішення про звільнення з посади судді Конституційного Суду Київської Русі Суд ухвалює простою більшістю від його загального складу, яке потім затверджується указом Великого князя Київської Русі.
Стаття 154. До повноважень Конституційного Суду Київської Русі належить:
1) вирішення питань про відповідність Конституції Київської Русі (конституційність):
законів та інших правових актів депутатських зборів Київської Русі;
актів Великого князя Київської Русі;
актів Уряду Київської Русі.
2) офіційне тлумачення Конституції Київської Русі;
3) здійснення інших повноважень, передбачених Конституцією Київської Русі.
Питання, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються за конституційними поданнями: Великого князя Київської Русі; щонайменше ста п’ятдесяти народних обранців загально національних депутатських зборів Київської Русі; Верховного Суду Київської Русі; Уповноваженого депутатських зборів Київської Русі з прав людини.
Стаття 155. Конституційний Суд Київської Русі за зверненням Великого князя Київської Русі, або щонайменше ста п’ятдесяти народних обранців загально національних депутутських зборів Київської Русі, або Уряду Київської Русі надає висновки про відповідність Конституції Київської Русі чинних міжнародних договорів Київської Русі або тих міжнародних договорів, що вносяться до загально національних депутатських зборів Київської Русі для надання згоди на їх обов'язковість.
Конституційний Суд Київської Русі за зверненням Великого князя Київської Русі або щонайменше половини народних обранців від конституційного складу загально національних депутатських зборів Київської Русі надає висновки про відповідність Конституції Київської Русі (конституційність) питань, які пропонуються для винесення на загально національний референдум за народною ініціативою.
За зверненням загально національних депутатських зборів Київської Русі – за умови рішення про це більш, ніж двох третин від їх конституційного складу, Конституційний Суд Київської Русі надає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Великого князя Київської Русі з поста в порядку імпічменту.
Стаття 156. Конституційний Суд Київської Русі вирішує питання про відповідність Конституції Київської Русі (конституційність) закону Київської Русі за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон Київської Русі суперечить Конституції Київської Русі. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.
Стаття 157. Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом Київської Русі, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Стаття 158. Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду Київської Русі визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції Київської Русі або якщо була порушена встановлена Конституцією Київської Русі процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом Київської Русі рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Стаття 159. Порядок організації та діяльності Конституційного Суду Київської Русі, статус суддів Суду, підстави і порядок звернення до Суду, процедура розгляду ним справ і виконання рішень Суду визначаються Конституцією Київської Русі та законом.
