Розділ 1

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

Стаття 1. Велике князівство Київська Русь (надалі Київська Русь) є суверенна і незалежна, демократична, правова, духовна соціальна кооперативна держава.

Стаття 2. Суверенітет Київської Русі поширюється на всю її територію.

Київська Русь є унітарною духовною соціальною кооперативною державою.

Територія Київської Русі в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Стаття 3. Київська Русь є беззаперечним народним надбанням.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Київській Русі є народ, як об’єднання усіх громадян, пов’язаних між собою згодою у питаннях права і загальними людськими цінностями та інтересами.

Народ здійснює владу як безпосередньо, так і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад у Київській Русі належить виключно народу через референдум і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Стаття 4. Державна влада в Київській Русі здійснюється на засадах ефективної взаємодії та в водночас взаємної відповідальності виконавчої, законодавчої та судової влади.

Органи виконавчої, законодавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів Київській Русі.

Стаття 5. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Київській Русі найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Стаття 6. В Київській Русі існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства Київської Русі визначаються законом.

Стаття 7. В Київській Русі визнається і гарантується місцеве самоврядування у вигляді об’єднаних територіальних громад і їх вибірних представників до представницьких органів усіх рівнів.

Стаття 8. В Київській Русі визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція Київської Русі має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються лише на основі Конституції Київської Русі і повинні відповідати їй.

Норми Конституції Київської Русі є нормами прямої дії. Гарантується звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції Київської Русі.

Стаття 9. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана депутатськими зборами Київської Русі, є частиною національного законодавства Київської Русі.

Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції Київської Русі, можливе лише після внесення відповідних змін до самої Конституції.

Стаття 10. Державною мовою Київської Русі є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території Київської Русі.

В Київської Русі гарантується використання, вільний розвиток і захист інших мов, які використовуються громадянами країни для спілкування.

Держава через освіту усіх рівнів сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Існування та використання мов у Київській Русі гарантується Конституцією Київської Русі.

Стаття 11. Держава сприяє консолідації та розвитку нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх народів Київської Русі.

Стаття 12. Київська Русь дбає про задоволення культурних і мовних потреб її громадян та представників діаспори, які проживають за межами держави.

Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території Київської Русі, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності народу Київської Русі. Від імені народу Київської Русі, як власника, управління цими ресурсами здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу як їх співвласник і мати зиск через окремий соціальний бюджет від користування ними іншими особами.

Реальна причетність до загально-національної власності зобов'язує кожного громадянина без виключення бути її дбайливим співвласником та берегти її. Загально-національна власність не може використовуватися будь-ким на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Землекористування або право власності на землю як загально національним надбанням  дозволяється громадянам та юридичним особам-резидентам від імені народу виключно самою державою і набувається тільки згідно діючого законодавства.

Стаття 15. Суспільне життя в Київській Русі ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної різноманітності. Провідна ж ідеологія, згідно якої діє, зростає та розвивається держава, визначається лише як усвідомлений вибір більшості громадян країни, закріплений його електоральним волевиявленням.

Цензура у державі заборонена.

Держава гарантує свободу ідеологічної та політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами Київської Русі.

Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території Київської Русі, збереження і підтримка генофонду нації є обов'язком держави.

Стаття 17. Захист суверенітету і територіальної цілісності Київської Русі, забезпечення людської, соціальної, економічної та інформаційної безпеки є головною справою всього народу, яка  довірена ним державі і є її найважливішою функцією.

Оборона Київської Русі, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, в свою чергу, покладаються державою на Збройні Сили Київської Русі та формування територіальної оборони.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону Київської Русі покладаються державою на прикордонні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законодавством.

Збройні Сили Київської Русі та інші військові формування не можуть бути використані ніким у державі для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення легітимних органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава через соціальний контракт забезпечує достойний розвитку країни рівень винагороди, страхування здоров’я і життя та соціальний захист кожного громадянина Київської Русі, який перебуває на службі у Збройних Силах Київської Русі та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

На території Київської Русі забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

На території Київської Русі не допускається розташування іноземних військових баз.

Стаття 18. Зовнішньополітична діяльність Київської Русі спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

Стаття 19. Правовий порядок у Київській Русі ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Київської Русі.

Стаття 20. Державними символами Київської Русі є Державний Прапор Київської Русі, Державний Герб Київської Русі і Державний Гімн Київської Русі.

Державний Прапор Київської Русі – це стяг пурпурного кольору з вишитим посередині полотнища золотистим тризубом.

Державним Гербом Київської Русі є тризуб – Знак Княжої Держави Київської Русі Володимира Великого­.

Державний Гімном Київської Русі є вокальний твір “Русь Кия” .

Опис державних символів Київської Русі та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу депутатських зборів Київської Русі.

Столицею Великого князівства Київська Русь є місто Київ.