Розділ 5

Загально національні депутатські збори

Законотворча палата

Стаття 80. Єдиним органом законодавчої влади в Київській Русі є загально національні депутатські збори (надалі – депутатські збори).

Стаття 81. Конституційний склад депутатських зборів народних обранців визначається по результатах місцевих виборів у об’єднані територіальні громади на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Переможці виборів на посаду керівників об’єднаних територіальних громад автоматично стають народними обранцями найвищого рівня (1 ступеня).

Народним обранцем Київської Русі може бути обрано громадянина Київської Русі, який на день виборів досяг двадцяти п’яти років, має право голосу і проживає в Київській Русі протягом останніх п'яти років.

Не може бути обраним до складу депутатських зборів громадянин, який має судимість, непогашену чи погашену, за вчинення будь-якого злочину.

Повноваження народних обранців Київської Русі визначаються Конституцією та законами Київської Русі.

Строк повноважень народних обранців становить п'ять років.

Стаття 82. Чергові вибори до депутатських зборів відбуваються одночасно з виборами керівників об’єднаних територіальних громад в (визначається…) місяця п'ятого року повноважень.

Позачергові вибори до депутатських зборів є винятковим заходом, бо автоматично передбачають нові позачергові місцеві вибори з повними перевиборами керівників об’єднаних територіальних громад та місцевих старост. Такі вибори призначаються Великим князем Київської Русі і проводяться в період дев’яноста днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень депутатських зборів.

Порядок проведення виборів народних обранців Київської Русі встановлюється законом.

Стаття 83. Народні обранці Київської Русі найвищого рівня (1 ступеня) здійснюють свої повноваження на постійній основі за основним місцем своєї роботи та проживання (окрім столичних) на віддаленому від столиці доступі за допомогою усіх існуючих сучасних засобів комунікації. Народні обранці збираються у м. Києві на пленарні двотижневі сесії щоквартально для ухвалення законопроектів, визначених регламентом депутатських зборів у якості надважливих, що потребують особистої присутності на голосуванні при їх ухваленні. Решту часу народні обранці працюють на території об’єднаної територіальної громади, якою вони керують, напрацьовуючи і обговорюючи, а потім на віддаленому доступі ухвалюючи поточні законопроекти та координуючи роботу місцевого депутатського корпусу території, представляють на депутатських зборах.     

Народні обранці Київської Русі найвищого рівня (1 ступеня) повинні виконувати тільки свої безпосередні функції обраних керівників об’єднаних територіальних громад. Вони не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Вимоги щодо несумісності їх мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом.

У разі виникнення та встановлення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності мандата з іншими видами діяльності, діяльність народного обранця у двадцятиденний строк з дня виникнення таких доведених обставин має бути припинена через подання добровільної особистої заяви до депутатських зборів про складення повноважень народного обранця Київської Русі або Указом Великого князя Київської Русі. Він також автоматично складає обов’язки керівника об’єднаної територіальної громади. У цій громаді рішенням депутатських зборів у дев’яностоденний термін призначаються позачергові вибори нового керівника, який після обрання отримає статус обранця найвищого рівня (1 ступеня) і замінить у загально  національних депутатських зборах вибулого народного обранця.

Стаття 84. Перед вступом на посаду народні обранці Київської Русі складають перед Великим князем Київської Русі таку присягу:

"Присягаю на вірність Великому князівству Київська Русь. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність Київської Русі, дбати про благо Вітчизни і добробут народу Київської Русі.

Присягаю додержуватися Конституції та законів Київської Русі, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. Беру на себе повну політичну та юридичну відповідальність перед народом Київської Русі за всі свої дії на цій посаді".

Присягу зачитує найстарший за віком народний обранець перед відкриттям першої сесії депутатських зборів, після чого народні обранці скріплюють присягу своїми підписами під її текстом.

Відмова народного обранця скласти присягу має наслідком втрату мандата.

Повноваження народних обранців починаються з моменту складання присяги.

Стаття 85. Народні обранці обох рівнів не мають ніякої недоторканності перед законами Київської Русі.

Стаття 86. Повноваження народних обранців обох рівнів припиняються одночасно з припиненням повноважень депутатських зборів.

Повноваження народного обранця припиняються достроково у разі:

1) складення повноважень за його особистою заявою;

2) припинення ним своїх обов’язків обраного керівника об’єднаної територіальної громади або місцевого старости з будь-яких причин;

3) набрання законної сили обвинувального вироку щодо нього;

4) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

5) припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі Київської Русі;

6) якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто;

7) його смерті.

У разі дострокового припинення відповідно до Конституції Київської Русі повноважень депутатських зборів, повноваження усіх народних обранців достроково припиняються в день відкриття першого засідання загально національних депутатських зборів нового скликання.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного обранця у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 цієї статті, приймається депутатськими зборами, у випадку, передбаченому пунктами 3, 4 частини другої цієї статті, – судом, пунктом 6 цієї статті – Указом Великого князя Київської Русі.

У разі набрання законної сили обвинувального вироку суду щодо народного обранця, визнання народного обранця недієздатним або безвісно відсутнім, його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішення суду, а в разі смерті народного обранця – з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.

Стаття 87. Загально національні депутатські збори працюють постійно.

Депутатські збори є повноважними за умови обрання не менш як двох третин від їх конституційного складу.

Депутатські збори збираються на установчу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів.

Перше засідання новообраних депутатських зборів відкриває найстарший за віком народний обранець. Порядок роботи депутатських зборів встановлюється Конституцією Київської Русі та Регламентом депутатських зборів.

Стаття 88. У разі оголошення указу Великого князя Київської Русі про введення воєнного чи надзвичайного стану в країні або окремих її місцевостях депутатські збори збираються на засідання в м. Києві у дводенний строк без скликання і діють за особливим Регламентом воєнного часу.

У разі закінчення строку повноважень депутатських зборів під час дії воєнного чи надзвичайного стану, їх повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії депутатських зборів, обраних після скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Стаття 89. Засідання депутатських зборів проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу загально національних депутатських зборів або за окремим зверненням Великого князя Київської Русі.

Рішення депутатських зборів приймаються шляхом електронного голосування, підтвердженого електронним підписом народного обранця.

Таке голосування здійснюється народним обранцем виключно особисто.

Стаття 90. До повноважень депутатських зборів належить:

1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом XII цієї Конституції;

2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 77 цієї Конституції;

3) прийняття законів;

4) затвердження Державного та окремого соціального бюджету країни, внесення змін до них, контроль за виконанням Державного та окремого соціального бюджету країни, прийняття рішення щодо звіту про їх виконання;

5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

7) призначення виборів Великого князя Київської Русі у строки, передбачені цією Конституцією;

8) заслуховування щорічних та позачергових послань Великого князя Київської Русі про внутрішнє і зовнішнє становище України;

9) оголошення за поданням Великого князя Київської Русі стану війни і укладення миру, схвалення рішення Великого князя Київської Русі про використання Збройних Сил Київської Русі та інших військових формувань у разі збройної агресії проти Київської Русі;

10) ініціювання народного референдуму про усунення Великого князя Київської Русі з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 116 цієї Конституції;

11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Уряду Київської Русі;

12) здійснення контролю за діяльністю Уряду Київської Русі відповідно до цієї Конституції та закону;

13) прийняття Регламенту депутатських зборів;

14) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого депутатських зборів з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Київській Русі;

15) призначення на посади та звільнення з посад членів Центральної виборчої комісії за поданням Великого князя Київської Русі;

16) схвалення рішення Великого князя Київської Русі про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил Київської Русі до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію Київської Русі;

17) встановлення державних символів Київської Русі;

18) призначення на посади половини складу Конституційного Суду України;

19) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

20) затвердження протягом двох днів з моменту звернення указів Великого князя Київської Русі про введення воєнного чи надзвичайного стану в Київській Русі або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

21) надання законом згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;

22) здійснення парламентського контролю у межах, визначених цією Конституцією та законом;

23) прийняття рішення про направлення запиту до Великого князя Київської Русі на вимогу народного обранця, групи народних обранців чи комітету депутатських зборів, попередньо підтриману не менш як однією третиною від конституційного складу депутатських зборів;

25) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату депутатських зборів; затвердження кошторису загально національних депутатських зборів та структури її апарату.

Депутатські збори здійснюють також інші повноваження, які відповідно до Конституції Київської Русі віднесені до її відання.

Стаття 91. Народний обранець має право звернутися із запитом до органів депутатських зборів Київської Русі, до Уряду  Київської Русі, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території Київської Русі, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов'язані у визначений законом термін повідомити народного обранця про результати розгляду його запиту.

Стаття 92. Великий князь Київської Русі очолює Уряд Київської Русі і формує його одноосібно, згодом представляючи його повністю на затвердження депутатських зборів.

У разі неприйняття зборами Програми діяльності Уряду, депутатські збори за ініціативою не менш як половини народних обранців можуть розглянути питання про недовіру персональному складу Уряду Київської Русі (окрім його керівника, Великого князя Київської Русі) та прийняти відповідну резолюцію більшістю від конституційного складу. У такому випадку керівник Уряду, Великий князь Київської Русі, має змінити персональний склад Уряду, представивши новий його склад на затвердження депутатським зборам. 

Після схвалення Програми діяльності Уряду Київської Русі питання про недовіру не може розглядатися депутатськими зборами протягом усієї каденції депутатських зборів.

Стаття 93. Загально національні депутатські збори обирають із свого складу Голову зборів, Першого заступника і заступника Голови та відкликають їх з цих посад.

Голова депутатських зборів:

1) веде засідання зборів;

2) організовує роботу зборів, координує діяльність їх органів;

3) підписує прийняті акти;

4) представляє депутатські збори у відносинах з іншими органами державної влади та парламентами інших держав;

5) організовує роботу апарату.

Стаття 94. Для здійснення законотворчої роботи створюється Законотворча палата Київської Русі.

Законотворча палата Київської Русі – незалежний орган, підпорядкований безпосередньо Великому князю Київської Русі. Вона складається з найнятих на державну службу фахівців для написання законопроектів та їх підготовки до прийняття депутатськими зборами. Організація та поточна діяльність Законотворчої палати Київської Русі регламентується окремим законом.

Строк повноважень Законотворчої палати Київської Русі становить п'ять років і відповідає терміну діяльності загально національних депутатських зборів.

Стаття 95. Повноваження депутатських зборів припиняються у день відкриття першого засідання зборів нового скликання.

Великий князь Київської Русі має право достроково припинити повноваження депутатські зборів, якщо:

протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

якщо депутатські збори протягом тридцяти днів поспіль навмисне саботують приймання напрацьованих Законотворчою палатою законопроектів відповідно до встановлених регламентом термінів.

Стаття 96. Загально національні депутатські збори приймають закони, постанови та інші акти більшістю від їх конституційного складу, окрім випадків, передбачених цією Конституцією.

Стаття 97. Виключно законами Київської Русі визначаються:

1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;

2) громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства;

3) права будь-яких народів, що населяють територію Київської русі;

4) порядок існування та застосування мов у повсякденному житті країни;

5) засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, використання національного ефірного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку;

6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки;

7) правовий режим власності;

8) правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання;

9) засади зовнішніх зносин, зовнішньо економічної діяльності, митної справи;

10) засади регулювання демографічних та міграційних процесів;

11) засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації;

12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики;

13) територіальний устрій України;

14) судоустрій, судочинство, статус суддів; засади судової експертизи; організація і діяльність прокуратури, нотаріату, органів досудового розслідування, органів і установ виконання покарань; порядок виконання судових рішень; засади організації та діяльності адвокатури;

15) засади місцевого самоврядування;

16) забезпечення національної безпеки, громадської безпеки, організація та функціонування Збройних Сил Київської Русі та формувань територіальної оборони;

17) правовий режим державного кордону;

18) правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації;

19) організація і порядок проведення виборів і референдумів;

20) організація і порядок діяльності депутатських зборів, статус народних обранців;

21) засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Виключно законами України встановлюються:

1) Державний і окремий соціальний бюджети України та бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України.

2) порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території Київської Русі;

3) одиниці ваги, міри і часу; порядок встановлення державних стандартів;

4) порядок використання і захисту державних символів;

5) державні нагороди;

6) військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання;

7) державні свята;

8) оголошення амністії.

Стаття 98. Право законодавчої ініціативи у депутатських зборах належить Великому князю Київської Русі та народним обранцям найвищого рівня (1 ступеня).

Законопроекти, визначені Великим князем Київської Русі як невідкладні, розглядаються депутатськими зборами позачергово.

Стаття 99. Закон підписує Голова зборів і невідкладно направляє його на розгляд та підпис Великому князю Київської Русі.

Великий князь Київської Русі протягом десяти днів після отримання закону підписує його та офіційно оприлюднює або повертає закон до депутатських зборів для повторного розгляду зі своїми вмотивованими і сформульованими запереченнями або пропозиціями.

Під час повторного розгляду законопроекту мають бути опрацьовані та обов’язково враховані  заперечення або пропозиції Великого князя Київської Русі. Якщо компроміс між сторонами досягнутий, Великий князь Київської Русі має підписати закон та офіційно оприлюднити його протягом десяти днів.

Якщо компромісу між сторонами не може бути досягнуто, законопроект повертають у Законотворчу палату на повну повторну переробку.

Закон набирає чинності у день його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Стаття 100. Бюджетна система Київської Русі будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами, а також між об’єднаними територіальними громадами.

Виключно законами про Державний та окремий соціальний бюджети країни визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Для безумовного виконання конституційних зобов’язань держави перед громадянами країни у соціальній сфері засновується окремий від загально державного соціальний бюджет. Окремий соціальний бюджет наповнюється виключно з фінансових джерел від використання загальнодержавних суспільних  природних ресурсів.

Держава прагне до збалансованості бюджету країни. Регулярні звіти про доходи і видатки Державного і окремого соціального бюджету країни мають бути оприлюднені.

Стаття 101. Державний і окремий соціальний бюджети країни затверджується щорічно депутатськими зборами на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.

Уряд країни не пізніше 1 жовтня  кожного року подає до депутатських зборів проект закону про Державний і окремий соціальний бюджети країни на наступний рік.

Стаття 102. Уряд Київської Русі відповідно до закону подає до депутатських зборів на першому засіданні нового календарного року звіт про виконання Державного і окремого соціального бюджетів країни минулого року.

Поданий звіт має бути оприлюднений.

Стаття 103. Контроль від імені депутатських зборів за надходженням коштів до Державного і окремого соціального бюджетів Київської Русі та їх використанням здійснює Рахункова палата Київської Русі.

Організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати Київської Русі визначаються законом.

Стаття 104. Грошовою одиницею України є гривня.

Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального емісійно-резервного банку Київської Русі.

Стаття 105.  Центральний емісійно-резервний банк Київської Русі розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.

Правовий статус центрального емісійно-резервного банку Київської Русі визначається законом.

Стаття 106. Контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений депутатських зборів з прав людини.