
Розділ 10
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 142. Місцеве самоврядування є правом жителів об’єднаної територіальної громади – села, добровільного об'єднання кількох сіл, селища або міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів Київської Русі.
Місцеве самоврядування здійснюється об’єднаною територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські депутатські збори та їх виконавчі органи.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси об’єднаних територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні, міські та регіональні депутатські збори.
Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських депутатських зборів.
Сільські, селищні, міські депутатські збори можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.
Стаття 143. До складу сільських, селищних, районних, міських, регіональних депутатських зборів входять обранці, які обираються на місцевих виборах жителями села, селища, міста, району, регіону на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільських, селищних, міських, районних, регіональних депутатських зборів, обранці яких обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Припинення повноважень сільських, селищних, міських, районних, регіональних депутатських зборів має наслідком припинення повноважень обранців відповідних депутатських зборів.
Депутатські збори призначають виконавчу адміністрацію та її керівника для здійснення поточного керівництва.
Одночасно на місцевих виборах мешканці об’єднаних територіальних громад на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирають голову громади, який автоматично стає народним обранцем найвищого рівня (1 ступеня) загально національних депутатських зборів від місцевої території, яку він зобов’язаний представляти на усіх рівнях – від загально національного та до місцевого.
Строк повноважень голови об’єднаної територіальної громади, обраного на чергових виборах, становить п'ять років.
Чергові місцеві вибори сільських, селищних, міських, районних, регіональних депутатських зборів, сільських, селищних, міських голів відбуваються в (ще визначається) місяця п'ятого року повноважень відповідних депутатських зборів чи відповідного голови, обраних на чергових виборах.
Статус голів місцевих депутатських зборів і виконавчих адміністрацій та їх повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.
Стаття 144. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності об’єднаних територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їх спільної власності, що перебувають в управлінні районних та регіональних депутатських зборів. Мешканці об’єднаних територіальних громад є співвласниками комунального майна, що знаходиться у них на балансі.
Об’єднані територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.
Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
Стаття 145. Об’єднані територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.
Регіональні та районні депутатські збори затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних регіонів і районів та контролюють їх виконання. Вони затверджують районні і регіональні бюджети для їх відповідного розподілу між об’єднаними територіальними громадами для виконання спільних проектів. Ці бюджети формуються з коштів державного бюджету або з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм. Регіональні та районні депутатські збори контролюють виконання таких бюджетів, вирішують інші питання, віднесені законом до їх компетенції.
Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету Київської Русі шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.
Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним вищим за рівнем органам виконавчої влади.
Стаття 146. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам Київської Русі призупиняються повноважним представником Великого князя Київської Русі на відповідній території у встановленому законом порядку з одночасним інформуванням Великого князя Київської Русі та зверненням до суду.
Стаття 147. Права місцевого самоврядування захищаються у судовому порядку.
Стаття 148. Інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.