Розділ 6

ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Стаття 107. Великий князь Київської Русі є главою держави і виступає від її імені.

Великий князь Київської Русі є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності Київської Русі, додержання Конституції Київської Русі, прав і свобод людини і громадянина.

Стаття 108. Великий князь Київської Русі обирається громадянами Київської Русі на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на десять років.

Великим князем Київської Русі може бути обраний громадянин Київської Русі, який досяг сорока п’яти років, має право голосу, народився на території Київської Русі (к. України) та володіє державною мовою.

Одна й та сама особа може бути Великим князем Київської Русі більше, ніж один строк, якщо вона кожного наступного разу буде обрана в умовах вільного та прозорого волевиявлення громадян та здорової конкуренції серед решти кандидатів.

Великий князь Київської Русі не може мати депутатського представницького мандата, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Чергові вибори Великого князя Київської Русі и проводяться в останню неділю (ще визначається) місяця десятого року повноважень чинного Великого князя Київської Русі. У разі дострокового припинення повноважень Великого князя Київської Русі вибори Великого князя Київської Русі проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень.

Порядок проведення виборів Великого князя Київської Русі встановлюється законом.

Стаття 109. Новообраний Великий князь Київської Русі вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові Київської Русі.

Приведення Великого князя Київської Русі до присяги здійснює Голова Конституційного Суду Київської Русі.

Великий князь Київської Русі складає таку присягу:

"Я, (ім'я та прізвище), волею народу обраний Великим князем Київської Русі, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Київській Русі. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність Київської Русі, дбати про її розвиток, благо і добробут її народу, відстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції і законів Київської Русі, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити і гідно тримати авторитет Київської Русі у світі".

Великий князь Київської Русі, обраний на позачергових виборах, складає присягу у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.

Стаття 110. Великий князь Київської Русі користується правом недоторканності на час виконання повноважень.

За посягання на честь і гідність Великого князя Київської Русі винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону.

Звання Великого князя Київської Русі охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки він не був усунений з поста в порядку імпічменту.

Стаття 111. Великий князь Київської Русі:

1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

2) очолює виконавчу владу в країні, поєднуючи свій пост з посадою Голови Уряду;

3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори Київської Русі;

4) звертається з регулярними посланнями до народу про внутрішнє і зовнішнє становище країни;

5) приймає рішення про визнання іноземних держав;

6) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв Київської Русі в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

7) призначає всенародний референдум щодо змін Конституції Київської Русі відповідно до статті 162 цієї Конституції, проголошує загально національний референдум за народною ініціативою;

8) припиняє повноваження депутатських зборів Київської Русі у випадках, передбачених цією Конституцією (ст. 95);

9) призначає позачергові вибори до депутатських зборів Київської Русі у строки, встановлені цією Конституцією (ст.82);

10) призначає та звільняє з посади віце-прем’єра Уряду;

11) призначає та звільняє з посади усіх членів Уряду;

12) призначає та звільняє з посади Генерального прокурора;

13) призначає та звільняє з посад членів Ради Національного банку України;

14) призначає та звільняє з посади Голову Служби безпеки Київської Русі;

15) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил Київської Русі, призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил Київської Русі, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

16) очолює Раду національної безпеки і оборони Київської Русі;

17) приймає рішення про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти Київської Русі, приймає рішення про використання Збройних Сил Київської Русі та інших утворених відповідно до законів Київської Русі військових формувань;

18) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Київській Русі або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності Київської Русі;

19) приймає у разі необхідності рішення про введення в Київській Русі або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості Київської Русі зонами надзвичайної екологічної ситуації;

20) призначає на посади весь склад Конституційного Суду України, з якого половина кандидатів вноситься на розгляд загально національними депутатськими зборами;

21) призначає своїх повноважних представників у регіонах та столиці країни;

22) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;

23) нагороджує державними нагородами; встановлює власні відзнаки та нагороджує ними;

24) приймає рішення про прийняття до громадянства Київської Русі та припинення громадянства Київської Русі, про надання притулку в Київській Русі;

25) здійснює помилування;

26) створює для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;

27) підписує закони, прийняті загально національними депутатськими зборами Київської Русі;

28) має право вето щодо прийнятих загально національними депутатськими зборами Київської Русі законів з наступним поверненням їх на доопрацювання Законотворчою палатою та повторний розгляд загально національними депутатськими зборами Київської Русі;

29) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією Київської Русі.

Великий князь Київської Русі не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.

Великий князь Київської Русі на основі та на виконання Конституції і законів Київської Русі видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на всій території Київської Русі.

Стаття 112.  При Великому князі Київської Русі у якості координаційного органу існує та діє Рада національної безпеки і оборони Київської Русі.

Рада національної безпеки і оборони Київської Русі координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

Головою Ради національної безпеки і оборони Київської Русі є Великий князь Київської Русі.

Персональний склад Ради національної безпеки і оборони Київської Русі формує Великий князь Київської Русі.

До складу Ради національної безпеки і оборони Київської Русі за посадою входять віце-прем'єр Уряду, Міністр оборони, Голова Служби безпеки, Міністр внутрішніх справ, Міністр закордонних справ. Решта учасників  визначається та призначається указом Великого князя Київської Русі.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони Київської Русі може брати участь Голова загально національних депутатських зборів Київської Русі.

Рішення Ради національної безпеки і оборони Київської Русі вводяться в дію указами Великого князя Київської Русі.

Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони Київської Русі визначаються законом.

Стаття 113. Великий князь Київської Русі виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Великого князя Київської Русі.

Повноваження Великого князя Київської Русі припиняються достроково у разі:

1) добровільної відставки;

2) неспроможності виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

3) усунення з поста в порядку імпічменту;

4) смерті.

Стаття 114. Відставка Великого князя Київської Русі набуває чинності з моменту проголошення ним особисто та прилюдно заяви про свою відставку.

Стаття 115. Неспроможність виконання Великим князем Київської Русі своїх повноважень за станом здоров'я має бути встановлена тільки на основі об'єктивних медичних показань висновком компетентного колегіального медичного консиліуму при незалежній спеціальній медичній установі. Цей висновок має бути оприлюднений відразу після його підписання усіма залученими медичними фахівцями.

Стаття 116. Великий князь Київської Русі може бути усунений з поста в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або кримінального злочину.

Питання про усунення Великого князя Київської Русі з поста в порядку імпічменту ініціюється двома третинами від конституційного складу депутатських зборів та виноситься на загально національний референдум рішенням, за яке проголосувало також дві третини від конституційного складу депутатських зборів. Тільки у такому випадку рішення про проведення загально національного референдуму є легітимним.

Остаточне рішення про усунення Великого князя Київської Русі з поста в порядку імпічменту приймає тільки загально національний референдум.

Стаття 117. У разі дострокового припинення повноважень Великого князя Київської Русі відповідно до статей 113, 114, 115, 116 цієї Конституції тимчасове виконання обов'язків Великого князя Київської Русі на період до обрання і вступу на пост нового Великого князя Київської Русі покладається на Голову загально національних депутатських зборів. Голова загально національних депутатських зборів в період виконання ним обов'язків Великого князя Київської Русі не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 6, 7, 8, 10 - 13, 22, 24, 25, 27, 28 статті 111 Конституції Київської Русі.