Розділ 8

ПРАВОСУДДЯ

Стаття 128. Правосуддя в Київській Русі здійснюють суди.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через обраних ним напряму суддів та присяжних.

Стаття 129. Судоустрій в Київській Русі будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Територіальні суди будь-якої спеціалізації утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються указом Великого князя Київської Русі.

Верховний Суд Київської Русі утворюється спеціальним законом, проект якого вносить до депутатських зборів Великий князь Київської Русі і є найвищим судом у системі судоустрою Київської Русі.

Стаття 130. Судді у Київський Русі обираються на вільних загальнонародних виборах. Суддя обіймає посаду на законодавчо визначений термін.

Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами Київської Русі.

Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Підставами для звільнення судді є:

1) доведене злочинне неправосудне рішення;

2) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;

3) порушення суддею вимог щодо несумісності;

4) неспроможність виконувати повноваження за станом здоров'я;

5) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

6) незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду;

7) порушення обов'язку підтвердити законність джерел походження майна, що знаходиться у власному користуванні, незалежно від відсутності права власності на нього.

Повноваження судді припиняються у разі:

1) досягнення суддею сімдесяти років;

2) припинення громадянства Київської Русі або набуття суддею громадянства іншої держави;

3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;

4) смерті судді;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

Держава забезпечує особисту безпеку судді та членів його сім'ї.

Стаття 131. Правосуддя здійснюють судді за участю присяжних. У визначених законом окремих випадках правосуддя здійснюється лише суддями.

Суддя не може належати до політичних партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької чи творчої.

На посаду судді може бути обраний громадянин Київської Русі, не молодший тридцяти та не старший сімдесяти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’яти років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.

Стаття 132. Призначення на посаду судді здійснюється за результатами загальнонародних вільних виборів.

Призначення судді на посаду за результатами таких виборів здійснюється указом Великого князя Київської Русі.

Голову Верховного Суду призначає Великий князь Київської Русі в порядку, встановленому законом.

Стаття 133. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Основними засадами судочинства є:

1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

2) забезпечення доведеності вини;

3) змагальність сторін та свобода в наданні ними своїх доказів суду і у доведенні перед судом їх переконливості;

4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором;

5) забезпечення обвинуваченому права на захист;

6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

7) розумні строки розгляду справи судом;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та касаційне оскарження судового рішення;

9) обов'язковість судового рішення.

За неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Стаття 134. Суд ухвалює рішення іменем Великого князівства Київська Русь. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 135. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті Київської Русі окремо визначаються видатки на утримання судів.

Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Стаття 136.  Для захисту професійних інтересів суддів та ініціювання питань вдосконалення внутрішньої діяльності судів, відповідно до законодавства, діє суддівське самоврядування.

Стаття 137. Для зміцнення впливу суспільства та місцевого самоврядування на громадський порядок, дисципліну та культуру взаємин між громадянами у кожній об’єднаній громаді засновується громадський суд Честі.

Цей суд здійснюється вибірними представниками об’єднаної громади від її імені стосовно правопорушень, які носять не кримінальний суспільно-побутовий характер, але повинні мати певні адміністративно-юридичні наслідки для порушників. Такі дії громади, а також визначення ситуацій для втручання і засоби впливу на винуватців мають бути обов’язково зазначені в Статуті об’єднаної громади. 

Рішення суду Честі подається на затвердження територіальному судді відповідно до території розташування  об’єднаної громади. Якщо рішення затверджене, воно оскарженню не підлягає.

Громадські суди Честі мають суттєво розвантажити суди загальної юрисдикції від справ не кримінального характеру, які не потребують судових вироків з позбавленням волі.

Стаття 138. В Київської Русі діє прокуратура, яка здійснює:

1) загальний нагляд за законністю в країні;

2) представництво інтересів держави в суді у порядку, визначеному законом;

3) підтримання публічного обвинувачення в суді.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Прокуратуру в Київської Русі очолює Генеральний прокурор, якого призначає на посаду та звільняє з посади Великий князь Київської Русі.

Строк повноважень Генерального прокурора становить п’ять років. Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.

Дострокове звільнення з посади Генерального прокурора здійснюється виключно у випадках і з підстав, визначених цією Конституцією та законом.

Стаття 139. Для надання професійної правничої допомоги в Київської Русі діє адвокатура.

Незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Київської Русі визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.