КООПЕРАТИВНА ДЕРЖАВА
Стаття 21. Визначення «кооперативна держава» позначає та об’єднує у собі соціальний, економічний і виробничий зміст її життєдіяльності.
Кооперативність у соціальних взаєминах означає системну взаємодопомогу, солідарність, підтримку один одного, допомогу сильного — слабкому, дужого — хворому.
У державі визнається повне взаємне розуміння обов’язків та зустрічне зобов’язання дотримуватися взаємних прав.
Країна дбає про своїх громадян і навпаки.
Кожний свідомий українець має берегти і піклуватися про свою Вітчизну.
Стаття 22. Кооперативна держава визнає для себе у якості основної систему кооперативного господарювання, яка споріднена, базується та синхронно розвивається з принципами кооперації соціальної, людської.
У кооперативній державі засновуються і діють три від низу догори інтегровані кооперативні мережі: виробнича, обслуговуюча та споживча.
Основним фінансовим інструментом кооперативної системи є спілки взаємного інвестування (фінансування).
Стаття 23. Кооперативна держава визнає будь-які легальні форми господарювання, як-от державні і приватні підприємства, дієздатні й корисні для економіки фінансові інституції.
В кооперативній державі державні підприємства є народними підприємствами, як новий різновид акціонерних товариств. Акціонерами (співвласниками) народних підприємств є громадяни, що працюють на цих підприємствах. При виході на пенсію вони повертають свої акції у підприємство для подальшої передачі наступникам, які замінять їх на робочому місці або своїм близьким, котрі захочуть заступити їх на цьому виробництві. Держава підтримує династійність як важливий прояв спільної сімейної участі у розвитку та вдосконаленню виробничих завдань у будь-яких сферах економічного життя країни.
Стаття 24. Кооперативна держава впроваджує дієвий механізм громадянського співвласництва.
Кожний громадянин є реальним співвласником своєї держави на всіх її рівнях: на загальнодержавному — як співвласник її природних ресурсів, комунальному — як співвласник комунального майна за місцем проживання, виробничому — на народному підприємстві як його акціонер, підприємницькому — у кооперативному або сімейному приватному підприємстві як пайовик чи співзасновник.
Реальна причетність громадян до усіх сфер діяльності держави і до результатів цієї діяльності сприяє загальній людській згуртованості та генерує справжній патріотизм, які зміцнюють і націю, і державу.
